розрив

-у, ч.

1) Дія за знач. розірвати, розривати I і розірватися, розриватися I 1-6).

••

Випробо́вувати на розри́в — визначати міцність тіла, поступово збільшуючи навантаження. || мн., мед. Закриті механічні пошкодження м'яких тканин або органів з порушенням їх анатомічної неперервності.

Розри́в се́рця — утворення наскрізного дефекту в стінці серця при трансмуральному інфаркті міокарда.

2) фольк. Казкове зілля, що нібито має силу розривати кайдани, відмикати замки і т. ін.

3) Простір, проміжок між чим-небудь, що роз'єдналося, розсунулося.

••

Тектоні́чні розри́ви — загальна назва різних видів тектонічних порушень суцільності шарів земної кори. || Просвіт, прогалина між чим-небудь. || перен. Відсутність співвідносності, узгодженості між чим-небудь, відповідності чомусь. || Часова перерва в чому-небудь. **

Протипоже́жний розри́в — простір між будівлями для запобігання поширення вогню.

4) Повне припинення стосунків, відносин з ким- або між ким-небудь. || Остаточна відмова від чого-небудь, зречення чогось.

5) фіз. Один з видів деформації твердого тіла. || Результат деформації розтягу.